Ніж тичковий 53W

Загальна довжина, мм: 110
Довжина ручки, мм: 30
Довжина леза, мм: 90/70
Товщина леза, мм: 54
Матеріал леза: 440 C
Твердість сталі:   55-58 HRC
Вага ножа, г: 95
Матеріал руків'я: дерево
Матеріал чохла: тканина

Звичайно, для того щоб заподіяти іншій людині шкоду за допомогою ножа або кинджала, особливого вміння не потрібно. На те вона й зброя — шанси на перемогу підвищує багаторазово. Але все-таки, щоб уникнути різних неприємних випадковостей, з клинком треба тренуватися — відпрацьовувати специфічні хвати та траєкторії нанесення відколів і ударів. Але що робити, якщо часу на постійні тренування немає, а надійного гострого помічника мати з собою хочеться. Тут-то на допомогу та приходять невеликі тичкові кинджали, інакше іменуються пуш-дагерами.
Складно сказати, коли й кому вперше прийшла в голову думка про те, що колодка зовсім не обов'язково має бути продовженням клинка, а, наприклад, йому...перпендикулярна. Але факт залишається фактом — перші такі штуки трапляються археологам і історикам холодної зброї на Сході. Причому не зовсім Далеком. Хитроумні в плані збройових форм китайці так і не здогадалися. А додумалися індиці. Саме там отримали широке поширення не тільки масивні кинджали "катари", але навіть повновагові тичкові мечі "пата".
Суть конструкції тичкової зброї була одна. Лезо кріпилося заклепками до гарде у формі літери "Н". Щоб скористатися тичковою зброєю, потрібно було просто обхопити поперечну клинку планку. Відгалуження гарди фіксували зброю щодо передпліччя. Іноді для підвищення жорсткості конструкції катар (але не меч) примотували до руки шкіряними ременями. Кажуть, що в Європу й Америку цей принцип організації холодної зброї проник, коли з ним на ділі познайомилися англійські колоніальні війська.
Тичкові ножі пуш-дагери з'явилися набагато пізніше. Помовляють, що вперше пуш-дагери набули популярності на Дикому Заході. Причому, не серед суворих золотошукачів і ковбоїв, які віддають перевагу важкі універсальні боуї, а серед карткових шулерів і міських піжонів. Цілком може бути. Тичковий ніж пуш-дагер — дрібниця невелика, її можна зробити зі смаком. Тисковим ножем адже не працювати, а тільки битися. Вбити за допомогою пуш-дагера ще постаратися треба, а ось відбитися можливо. Хоч би як там було, уже незабаром тичкові ножі пуш-дагери стали явищем, якщо не повсякденним, то вже поширеним точно. Залишаються пуш-дагери такими й досі.
Що являє собою тичковий ніж пуш-дагер? Клинок короткий, рідко перевищує 10 сантиметрів. Колодка поперечна. Основне її завдання — забезпечувати надійний упор у долоню. Гарди немає. Біля основи клинка тичкового ножа пуш-дагера з боків спеціальні виїмки — вони забезпечують комфортність положення пальців під час утримання. Адже клинок за правильного захоплення виходить між середнім і безіменним пальцями з фронтального боку кулака.
Пуш-дагер часто називають тичковим кинджалом кастетного хвату. Ось і користуватися пуш-дагером треба як кастетом. Тобто наносити коливальні удари так, ніби ви застосовуєте голий кулак. Боксерська техніка для тичкового ножа підійде ідеально. Але навіть якщо ви його не маєте — просто тикайте вперед за найкоротшою траєкторією.

Завдяки тому, що клинок тичкового ножа малий у розмірах, вбити пуш-дагером вельми непросто. І слава 63! Головне — не цілувати в горло, очі та внутрішню поверхню стегон (тут великі кровоносні судини проходять дуже близько від поверхні). А найкраще наносити удари по руках супротивника або у великі м'язи. Навіть якщо вістря не проб'є одяг, больовий ефект гарантований.

Скидки!!! Постійним клієнтам інтернет-магазина Braderie

Діють партнерські та гуртові ціни, деталі телефоном: